Одинцов Борис Вікторович – перший директор УНДІРТ

Image

1944 - 1996


Своїм народженням Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення у багато чому зобов'язаний своєму першому директору та організатору – Одинцову Борису Вікторовичу. Борис Вікторович народився в 1944 р. у Запорізькій області. У 1967 р. ус­пішно закінчив ОЕІЗ ім. О. С. По­пова, в 1974 р. – аспірантуру при інституті. У 1982 – 1983 рр. проходив стажування в Лондонському університеті, з 1980 до 1993 рр. завідував кафедрою систем радіозв'язку ОЕІЗ ім. О. С. Попо­ва. Одинцов Б. В. – професор, член-кореспондент Академії зв'язку України, автор багатьох наукових праць і винаходів . З липня 1993 року та до своєї передчасної кончини в 1996 році керував УНДІРТ. Прискоренню процесу становлення наукових напрямів сприяло суміщення Одинцовим Б. В. посади директора УНДІРТ із посадою проректора з наукової роботи ОЕІЗ ім. О. С. Попова.

 

Передпосиланням до створення інституту стала та обставина, що із закінченням двох років після проголошення незалежності України в галузі зв'язку виникла гостра необхідність своїми силами вирішувати існуючі на той час важливі питання, пов'язані з радіозв'язком, мовленням, частотами та електромагнітною сумісністю. Ураховуючи великий практичний і науковий досвід ряду наукових лабораторій ОЕІЗ ім. О.С. Попова, накопичений при сумісній праці із провідними науковими інститутами (НДІР, ЦНДІЗ, НДІЕТУ тощо), Міністерством зв'язку України було прийнято рішення про створення свого галузевого інституту радіо і телебачення на базі цих наукових лабораторій і НПКЦ «Зв'язоксистемкомплекс». Так, у 1993 році було створено в Україні – Український науково-дослідний інститут радіо і телебачення (УНДІРТ).

Організовування і керівництво інститутом було доручено Одинцову Борису Вікторовичу, завідувачеві кафедрою СРЗ, який своєю цілеспрямованістю, ініціативністю та великим досвідом наукової та практичної роботи з науково-дослідним інститутом радіо – НДІР (Москва) як ніхто інший підходив для цієї непростої ролі. Впродовж короткого проміжку часу були сформовані основні наукові відділи – телебачення, радіозв'язку, радіомовлення, супутникового зв'язку, частот і електромагнітної сумісності, які очолили провідні вчені, доктори і кандидати наук, завідувачі кафедрами ОЕІЗ ім. О.С. Попова. Вже впродовж першого року свого існування науковими співробітниками інституту було виконано ряд важливих НДР і ДКР для галузі, створена експериментальна база, дослідне виробництво, інтенсивно почалось розроблення гостро необхідної національної нормативної документації. Були налагоджені тісні зв'язки з провідними науковими інститутами та промисловими підприємствами. Одинцовим Б. В. був організований випробувальний центр і покладено початок сертифікації радіообладнання, він був також організатором видання науково-теоретичного журналу "Праці УНДІРТ" і очолював редколегію цього журналу.

За ініціативою Одинцова Б. В. інститут став членом європейського інституту стандартів, налагодив контакти з іншими міжнародними організаціями зв'язку, почав співробітничати з міжнародним союзом електрозв'язку. На сьогодні, інститут впевнено займає провідне місце серед інших НДІ галузі, має серед них найвищий науковий рейтинг і виявляє суттєвий вплив на впровадження сучасних радіотехнологій в Україні. Чудовий організатор, видатний учений Одинцов Б. В . зумів згуртувати навколо себе колектив учених-однодумців. Його невтомна праця на благо вітчизняної науки та техніки в галузі телекомунікацій сприяла створенню високого авторитету України на міжнародному рівні. Він неодноразово очолював делегації, які представляли адміністрацію зв'язку України в міжнародному союзі електрозв'язку, і був уповноважений приймати відповідальні рішення в переговорах із провідними виробниками обладнання радіозв'язку різних країн.

Основним науковим досягненням Одинцова Б. В. для того часу було розвинення результатів робіт, які проводили із 1985 р. під його керівництвом і безпосередньою участю, присвячених інтенсивному впровадженню в СРСР і потім в Україні цифрових методів передавання інформації по радіостволам РРЛ, що було на той час однією з передових технологій. За замовленням Міністерства оборони апробірувана на лабораторних макетах и розроблена на рівні технічної документації апаратура, яка дозволяла передати по аналоговому стволу 480 цифрових телефонних каналів із підвищеним захистом від несанкціонованого доступу до інформації, яку передають. Для потреби народного господарства була розроблена на рівні технічної документації з лабораторним макетуванням і апробацією ключових вузлів одна з перших вітчизняних високошвидкісних цифрових радіосистем, яка забезпечувала передавання в стволі РРЛ зі швидкістю до 140 Мбіт/с. Під керівництвом Одинцова Б . В. також проводили роботи з питань збирання і обробляння статистичних даних про поведінку радіохвиль діапазону 11 ГГц у разі їх розповсюдження над водною поверхнею. Результати цієї роботи отримали схвалення та увійшли до довідникової літератури з розрахунку радіорелейних систем цього діапазону. Важливим практичним значенням, підтвердженим морським Регістром, було розроблення і практична реалізація безконтактних датчиків для контролю температурних режимів судових двигунів, які були впроваджені на ряді судів ЧМП.

Закладені Одинцовим Б. В. наукові ідеї на зорі створення УНДІРТ здебільше є актуальними і сьогодні.